Стоїть гора високая

СТОЇТЬ ГОРА ВИСОКАЯ

Стоїть гора високая,
Попiд горою гай, гай, гай,
Зелений гай, густесенький,
Неначе справдi рай.

Пiд гаєм в’ється рiченька,
Як скло, вода блищить, блищить,
Долиною зеленою
Кудись вона бiжить.

Край берега, у затишку,
Прив’язанi човни, човни,
Там три верби схилилися,
Мов журяться вони.

Що пройде красне лiтечко,
Повiють холода, холода,
Осиплеться їх листячко,
I понесе вода.

Ой, рiченько, глубоконько!
Як хвилечки твої, твої,
Пробiгли днi щасливiї
I радощi моi.

До тебе, люба рiченько,
Ще вернеться весна, весна.
А молодiсть не вернеться,
Не вернеться вона!

Стоїть гора високая,
Зеленый гай шумить, шумить,
Пташки спiвають голосно,
I рiченька блищить…